«Мармур» Марини Карр дебютує в Чикаго: Режисер Кей Мартінович

Прем'єра «Мармуру» в Чикаго

Театр Gift оголосив про місцеву прем'єру п'єси ірландської драматургині Марини Карр 2009 року під назвою «Мармур». Режисером постановки виступила Кей Мартінович. Це також вперше, коли Gift Theatre ставить повноцінну виставу в Copernicus Center.

Кей Мартінович має значний досвід роботи з творами Карр. Раніше вона ставила п'єсу «На болоті котів» (By the Bog of Cats) для Irish Repertory of Chicago, що стало її офіційною прем'єрою в США. За рік до цього Мартінович також режисувала «Май» (The Mai), першу постановку Irish Rep, де вона обіймала посаду асоційованого художнього керівника.

Відмінності «Мармуру» від ранніх робіт Карр

На відміну від ранніх п'єс Карр, дія яких розгорталася в сільській місцевості Мідлендс, «Мармур» є міською історією. Вона зосереджена на двох успішних парах — Кетрін і Бені, а також Енн і Арті. Сюжет починається з того, що Арт зізнається Бену, що йому наснився еротичний сон про Кетрін, і виявляється, що Кетрін також мала подібні сни про Арта. У снах обох персонажів любовні стосунки відбуваються в порожній мармуровій кімнаті. Це відкриття запускає низку подій, які перевертають світ обох пар, ставлячи під сумнів саму природу шлюбу, кохання та дружби.

Мартінович зазначає, що Карр у цій п'єсі продовжує «руйнувати роль жінок». Персонаж Кетрін, незважаючи на, здавалося б, успішне життя, відчуває внутрішнє невдоволення, прагнучи чогось більшого, ніж просто «хороше» життя.

Впливи та сприйняття

Марина Карр зазначає, що на неї сильно вплинув Семюел Беккет, і її перші чотири п'єси були в абсурдистській традиції. Також очевидним є вплив грецької трагедії. Ідея для «Мармуру» виникла з розповіді, яку Карр почула від акторки Фіони Шоу, про ісландського рибалку та фермера, які мали сни про дружину один одного. Іншим джерелом натхнення стала картина Джорджо де Кіріко «Таємниця і меланхолія вулиці», з її «мармуром» та відчуттям ізоляції, що відображає ідею прихованого життя за зачиненими дверима.

Карр також розмірковує про сприйняття її робіт, особливо чоловічими критиками. Вона зазначає, що її п'єси широко ставляться в Європі та Японії, і вона має більший успіх у перекладі, ніж англійською мовою. На її думку, театральна спільнота має бути більш відкритою до різноманітних голосів, які не є частиною «патріархальної процесії».

Робота Мартінович над п'єсами Карр

Кей Мартінович, яка також є постійним режисером у Trap Door Theatre та асоційованим професором в Університеті Північного Іллінойсу, раніше писала есе про роботу Карр. У своєму есе про «На болоті котів» вона розмірковувала про те, як зробити «дуже ірландський текст» зрозумілим для американської аудиторії, адаптуючи діалект Мідлендс, боротьбу за землю та життя мандрівників.

Мартінович підкреслює, що головна перевага Марини Карр полягає в її зосередженості на жінках та руйнуванні традиційних домашніх ролей, таких як матері, доглядальниці та домогосподарки. Вона вважає, що Карр у кожній п'єсі розбирає ці ролі, а центральною темою часто є пошук матері, що простежується від «Май» до «На болоті котів» і продовжується в «Мармурі» через питання «Чи це все, що є?»

Що це означає для розробників

П'єса Марини Карр «Мармур» кидає виклик традиційним наративам про шлюб, кохання та жіночі ролі, руйнуючи усталені уявлення. Для розробників контенту та творців це підкреслює важливість дослідження складних людських стосунків та соціальних конструкцій, заохочуючи до створення історій, які ставлять під сумнів норми та пропонують нові перспективи.

Ключові факти

Театр Gift представляє місцеву прем'єру п'єси Марини Карр «Мармур» 2009 року.
Режисером постановки «Мармуру» є Кей Мартінович.
Це перша повноцінна вистава Gift Theatre, що проходить у Copernicus Center.
«Мармур» — це міська історія про дві пари, яка досліджує шлюб, кохання та дружбу, починаючись з еротичних снів у мармуровій кімнаті.
Марина Карр була натхненна Семюелем Беккетом, грецькою трагедією, розповіддю Фіони Шоу та картиною Джорджо де Кіріко «Таємниця і меланхолія вулиці».