Закон Китаю про "єдність": побоювання для меншин у Казахстані

Китайський закон про «етнічну єдність» та його транскордонний вплив

Новий китайський «Закон про етнічну єдність», що набув чинності 1 липня, викликає значне занепокоєння серед китайськомовних тюркських меншин, переважно мусульман, які проживають у сусідньому Казахстані. Законодавство, засуджене ООН та ЄС, спрямоване на те, щоб змусити етнічні меншини приймати ханьську китайську національну культуру та надавати пріоритет мандаринській мові у публічному просторі.

Пекін стверджує, що закон «зміцнить верховенство права» та «краще захистить» права всіх 56 офіційних етнічних груп країни. Однак опоненти закону зазначають, що положення, яке надає Пекіну право переслідувати людей за межами країни, буде використано для тиску на інші держави з метою придушення інакомислення, особливо з боку осіб, які походять з Китаю, але проживають за кордоном.

Занепокоєння у Казахстані та посилення тиску

Правозахисник китайського походження в Казахстані, який побажав залишитися анонімним, висловив побоювання, що новий закон дасть Пекіну «більший стимул виправдовувати та посилювати тиск» на етнічні меншини за кордоном. Він зазначив, що його родичі в Китаї вже боялися контактувати з ним через тиск місцевої влади, яка неодноразово викликала та допитувала їх. За його словами, це може різко зменшити можливість доносити реальну ситуацію з правами людини в Китаї до міжнародної спільноти.

Нурлан Коктеубай, який пережив табір у Сіньцзяні та зараз проживає в Казахстані, вважає, що головна мета Пекіна — «стерти ідентичність, релігію та мову мусульманських народів там і асимілювати їх в єдину китайську націю». Він постійно боїться переслідування китайською владою, навіть перебуваючи за кордоном, і втратив зв'язок з родичами.

Правозахисні групи зазначають, що Китай давно піддає уйгурів, казахів, киргизів та інші переважно мусульманські тюркські меншини в Сіньцзяні політиці масових затримань та репресій. З 2017 року, за даними Держдепартаменту США, понад 1 мільйон людей були довільно затримані в таборах.

Зростаючий вплив Китаю та випадки переслідування

Зростаючий політичний та економічний вплив Китаю в Казахстані вже створив більші можливості для транснаціональних репресій. Відносини з Пекіном стали вирішальними для Астани, яка прагне диверсифікувати свою залежність від Росії. Торговий оборот між країнами збільшився на 5,7% у серпні 2025 року, досягнувши понад 30 мільярдів доларів.

Цього року 19 активістів, пов'язаних з Naghyz Atazhurt – незареєстрованою правозахисною групою для сімей зниклих безвісти в Сіньцзяні – були притягнуті до відповідальності за «розпалювання міжетнічної ворожнечі» після демонстрацій у листопаді 2025 року поблизу кордону Казахстану та Китаю. Підставою для судового розгляду стала нота від китайського консульства в Алмати до МЗС Казахстану, яка описувала демонстрацію як «відкриту провокацію проти гідності» Китаю та закликала казахстанську владу «серйозно розслідувати».

Оралхан Абен, дружина одного із засуджених протестувальників, Турсинбека Кабіули, висловила побоювання за своїх родичів у Китаї та за тих, хто живе в Казахстані, через вплив китайського уряду. Її чоловіка засудили до п'яти років ув'язнення та заборонили займатися політичною діяльністю на три роки.

18 травня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав країни Центральної Азії посилити співпрацю з Пекіном у правоохоронній сфері для «стримування поширення екстремістських ідей» та вербування до терористичних груп через Інтернет.

Зумретай Аркін, віце-президент Всесвітнього конгресу уйгурів, зазначила, що ця фаза репресій підкреслює зростаючу впевненість Китаю на світовій арені, оскільки міжнародна спільнота «підвела уйгурів» протягом останнього десятиліття.

Що це означає для розробників

Джерело не містить інформації, яка б прямо чи опосередковано стосувалася розробників, технологій чи програмного забезпечення. Тому ця новина не має безпосереднього впливу на спільноту розробників.

Ключові факти

Китайський «Закон про етнічну єдність», що набув чинності 1 липня, дозволяє переслідувати осіб, які «підривають етнічну єдність», за межами Китаю.
Закон чинить тиск на етнічні меншини, змушуючи їх приймати ханьську китайську культуру та мандаринську мову.
ООН та ЄС засудили закон, тоді як Китай називає критику «зловмисним наклепом» та втручанням у внутрішні справи.
У Казахстані зростає занепокоєння серед китайськомовних тюркських меншин через посилення політичного та економічного впливу Китаю.
19 активістів у Казахстані були засуджені за «розпалювання міжетнічної ворожнечі» після протестів проти політики Пекіна, що сталося після ноти від китайського консульства.